Між нами пустку вистелять листи
Снігами, чи то зблідлим листопадом.
Невідворотно так вертаєш ти —
Мов до колись посадженого саду.
Заходиш, випиваєш голубінь…
Не будь байдужим! Навіть серед раю
Ти бачиш не плоди, а тільки тінь,
Яка тебе від тебе ж приховає.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)