Між нами пустку вистелять листи
Снігами, чи то зблідлим листопадом.
Невідворотно так вертаєш ти —
Мов до колись посадженого саду.
Заходиш, випиваєш голубінь…
Не будь байдужим! Навіть серед раю
Ти бачиш не плоди, а тільки тінь,
Яка тебе від тебе ж приховає.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- День новий прийшов в Пісні (01.07.22)
- КОНКІСТАДОР в Благовіст (26.06.22)
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)