Мені з тобою – легко дихати,
Повітря ділячи на двох.
Розвішує зелене віхоття
Межи гіллям старенький Бог
І не говориться – співається
Я так хвилююся чомусь,
П’янку поезію спиваючи,
Мов поцілунок, просто з вуст.
Я так мовчу – немов на іспиті,
Фатальний витягши білет.
Мені з тобою легко мислити
В масштабі неба і планет
Яка мелодія розхристана! –
В словах просвічує душа
Як розлітаєшся іскристо ти
Легкими бризками вірша!
1998