Співати – не на крилосі,
На босоногій вулиці
Пригадую: молилося
Пригадую: минулося
Вставати – не до утрені
До пастушка з овечками
А пісенька – немудрою
Спліталася вервечкою
Плелась поміж зілинами
У травах потолочених
Я нею – пуповиною –
до неба приторочена
Там, при лелечім колесі
Поміж зірки нелічені
Де мій – з криничним голосом,
Немов струмок із річкою
Майну, мабуть, розрадою
На всеньку ніч цілісіньку –
Де вітер досі згадує
дзвінку дитячу пісеньку
18.07.12