Даньці (без образи для Дарці)
Кажуть, ти бачив вітер
і навіть з ним говорив.
Він обіцяв тобі зливу
десь попід ніч...
Сухо. Хочеться вити.
Хочеться – злив.
Може, я й вірю вітру.
Та він не вірить мені.
Тож ворожінням
достоту покладено край.
Хочеш – випий мене.
Поцілуй джерело в глибінь.
Знаю, простіше твердити:
це лише гра.
Знаю, у це простіше
вірить тобі.
Ну і відтак –
віддаю свій колишній рай
З травами й зміями
в стерплі руки твої...
Я скажу те, чого прагнеш:
це лише гра.
Жаль тільки, краю. І ліку.
І крові не стане їй.
27.05.06