Тиша затаїлася в кутку
Кошеням, пухнастим і безжурним
Заспіваю пісеньку дзвінку –
Тільки продивлюся партитуру
Втім, співати вмію я і так –
Мов носити воду із криниці
І кричати тужно, наче птах
На прицілі чорної рушниці
Голос мій тривожно мерехтить
В келисі невипитої тиші
Ти пригубиш, потім станеш пить –
І мені ні краплі не залишиш...
Що ж, нехай – мовчання прийде знов
Дар такий трапляється не часто:
Пити пісню так, як п'ють вино
І п'яніти, сповнюючись щастям
Хай я буду темна і німа –
Ти мене шукатимеш тривожно:
Хто мій голос спробував на смак –
Вже чужим напитися не зможе
4.02.98