День перетліє. Змаліє хоробрість.
Світло від лампи окреслить мій обрій.
Випито склянку. У склянці — крижинки.
Зболений спокій самотньої жінки.
Тіні химерні — мої охоронці.
Перечекати! Побачити сонце!
Сяйвом зеленим спалахують очі…
О, цей танок при народженні ночі!
Байдуже відьмі у місячних шатах —
Як викликати, кого викликати:
Десь за вікном розчиняеться місто
В срібнім тривожнім бряжчанні мониста.
І відхиляє прозору фіранку
Білий танок при народженні ранку