Думки й чуття немов зім’ято всі…
Слова – торішні.
Я так хотіла посміятися –
Чомусь не смішно.
Чомусь так щемно, темно, скулено
Німує голос.
Мене веде вузенька вуличка –
Немов по колу.
публікується вперше
Думки й чуття немов зім’ято всі…
Слова – торішні.
Я так хотіла посміятися –
Чомусь не смішно.
Чомусь так щемно, темно, скулено
Німує голос.
Мене веде вузенька вуличка –
Немов по колу.
публікується вперше
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
© 2024 Брацило Марина - персональний сайт сучасної української поетеси. Всі права захищено. Розробка та супроводження сайтів.