Земля, непорочна й свята,
Стелилася горiлиць…
Цiлуючи спраглi вуста,
Ти пив iз них смак полуниць.
По небу туман блудив,
Як марево, вис на гiлках,
Фарбуючи в колiр злив
Тремтiння в моїх очах.
Було… Та тепер не так –
У плач переходить спiв,
I той полуничний смак
Iз вуст твоїх вiтром злетiв…
У келихах знов гiркота,
I ти лише в снах, як колись,
Цiлуєш солодкi вуста
Iз присмаком полуниць.
19 травня 2020
Земля, непорочна й свята
Info
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)