1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
29 квітня 2012

Мій ніжний, мій єдиний, мій коханий

Оцінити
(8 голоси)

Мій ніжний, мій єдиний, мій коханий.
Між пальці – побут. В пальцях пахне рута.
Я буду ніжна, лагідна і п’яна.
А часу жорна – їх не повернути.

Так тихо-тихо. Тихо й незворотно
Між них – усе, що є і що минуло.
Боротися? За що іще боротись?!
А міф шукає лагідний притулок.

Мовляв – було. А як – ніхто не знає.
Мовляв – минуло. Та – куди і звідки?
О, мій коханий лагідний одчаю!
Тому уже давно немає свідків.

Хіба хрести дідів – та й ті, - мов докір.
Хіба, бува, смієшся – і заплачеш:
Мовляв, було усе. Була – толока.
І був весь світ – неначе пісні зачин.

Але – мовчу. Замкну вуста і груди,
Допоки знов на весну не поверне.
Хай жорна – час. Та люди – завжди люди:
Буває – квітка. І буває – терня.

Тож – загорни кохання в сонний усміх
І пам’яті торкнись упізнаванням.
Вікно прочиниш – наче літо впустиш,
Мій ніжний. Мій єдиний. Мій коханий.                                                            

27.05.09