А фішка – як фішка:
Графіті-абсурд на стіні.
Спадає афішка,
мальована снігом, у ніч.
А мишка – як мишка:
чи грати захоче, чи ні.
Можливо, принишкне,
а може, і викличе сніг.
Не знаю, чи буде
цей дикий офорт по мені:
Є ноги, є плечі,
є груди, а голови – ні.
А зрештою, де там –
за декілька рівнів фінал.
І діти. Кадети. І де ти.
І Гейтса. Я слатиму. На.