Все правильно. В липні уже починаєш чекати весни.
Всі почуття закільцьовуєш в риму і розмір.
Квіти засушуєш: чай. Вариш варення з суниць.
Живеш собі Гапкою – тихо. По-нашому. Просто.
Тільки дивуєшся – де ті всенощні розмов?
Де оминання всього, що звалося – звичка?
Гості заїдуть. Нап’ємося. Сидимо.
П’яно триндим про вічне.
Все правильно. Так стається. Перетікають міста
В згарища і руїни, творячи міф для історії…
А пам’ятаєш, що ти собі обіцяла, – колишня, та, –
Слухаючи майже забутий тепер «Крематорій»?
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)