Земля, непорочна й свята,
Стелилася горiлиць…
Цiлуючи спраглi вуста,
Ти пив iз них смак полуниць.
По небу туман блудив,
Як марево, вис на гiлках,
Фарбуючи в колiр злив
Тремтiння в моїх очах.
Було… Та тепер не так –
У плач переходить спiв,
I той полуничний смак
Iз вуст твоїх вiтром злетiв…
У келихах знов гiркота,
I ти лише в снах, як колись,
Цiлуєш солодкi вуста
Iз присмаком полуниць.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)