Болить… Переболить… Переболієш
(Так зі всіма стається – от в чім штука.),
В лампади доливаючи олію
Й тремтіннями свічок уклавшись в руки.
Стискає. Перев’є. Перезав’ється
Стрічками на вінках і на віночках.
Хто не збагне – той в очі засміється.
Хто вже збагнув – зітхне, закривши очі.
Від плачеться. Попустить. І відпустить
Кому – гріхи, кого – навік у вирій.
Мовчить, мовчить у серці чорний згусток.
Солоні письмена від сліз – на шкірі.
А комину – шкода збуватись сажі:
Ну, чорна, але рідна – хай їй буде…
Болить. Переболить. Так люди кажуть.
А люди знають. Знають. Знають? …Люди?
27.05.12
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)