1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Благовіст

Благовіст (24)

Так сумно пахне кавамоїм опалим листям…І падають загравиі котяться сріблистов коричний морок ночістозорими свічками.І дивляться пророчоп’ять місяців над намив скляному вітражеві —по однім в кожній грані.І чайки сплять рожевіі відцвітають за ніч.У темнорукім смуткумою ховаю силу,а ранок стука в лутку,до вічного красивий.У чашці чай квітуєгарячим горицвітом…Це так любов крокуєв своє найперше літо.
Посолодшав весільний промінь,Мов настояний на меду.Не шукай мене в цьому домі:Я вже далі іду.   Великодні дерева чистіПорозкидані на межу.Не шукай мене в цьому листі:Я вже долі лежу.   Хай криваво заплачуть вишніНа жалобі серпневих віт.Не шукай мене: я вже торішня,Мов обірваний квіт.