Я зроду тут живу
Я зроду тут живу (91)
16.12.19
Неприкаянний блазень
Неприкаянний блазень – Той, хто в церковці юрби колонізований сміхом – до останньої крихти розділений, мов хлібИ, зсудомлений криком екстазу Неприхований відчай бравадно-розхристані фрази строкате презирство одягу – Гей, юродиві! Сьогодні – Свято Блазня! – Час запалити свічку! Завиваються кола Вмирають сумні відголоски безсонного темного болю І я вже виконую соло Із вікнами в осінь – Здригання нервово-голе…
Опубліковано в
Я зроду тут живу
09.12.19
«КАВА» (цикл)
Це божевілля – жовті будинки з сірими вікнами кава із сіллю хочеш, ця жінка спогади викине – мотлох і сміття суглинок болю крики зволожені сльози їй витреш – чорну сваволю непереможену шмаття асфальту чорними пальцями вечір цей шарпає небо зі смальти в місячних п’яльцях кинута картами хитрощі мавок зловлять не кожного в жовтому листі долю на каві…
Опубліковано в
Я зроду тут живу
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)