1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (382)

пройти по лезу голосу твого пробігтися впівподиха, навшпиньки і цей тремтливий сонячний вогонь допити до останньої краплинки – як п’ють біду, як п’ють раптовий біль як щастя п‘ють і зоряну безодню і зупинити цей безтямний біг на краєчку прожитого сьогодні прожитого – боров і не зборов допитого – затамувати подих і вперто йти й не помічати кров на вимитих і…
Не віриш. Ти не віриш. І чудово! Принаймні, не боїшся – це вже щось. Я тут. Але напевно – не надовго. Лови – момент і трохи казочок. На всі смаки розсипано принади. На всі бажання – рибки золоті. Так, мій коханий, я – Шехерезада. Але казки – не ті уже, не ті...