І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (287)
22.01.19
Од минулого кладка
Од минулого кладка,Невмируща, жива,Пробивається згадка,Як квітнева трава. Поривається знову У весняну блакитьЩе не мовлене словоНа вустах мерехтить. Непроспівана пісня – Наче поклик живий.Мов оновлене листя,Буйноквіт степовий... Незбагненне і кличне, Невмируще ім’я –Моя Мати велична,Україна моя! 1991
Опубліковано в
І залишаться - вірші
21.01.19
Ну от і все. Лишатимусь на чатах
Ну от і все. Лишатимусь на чатах. Поза-тобою. Але – із тобою. Лише про те і буду я мовчати – Щоб хтось тобі не заподіяв болю А що прощати? Ні, не пригадаю. Я забувала болі і образи. І це було одне з найбільших таїнств – Проекція у те, якщо ми – разом. Та річ одну збагнула – і…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Все має статися в Я зроду тут живу (12.09.19)
- Маленький світ опадає долу в І залишаться - вірші (09.09.19)
- Злітає листками кленовими в Я зроду тут живу (07.09.19)
- Це не горе. А якщо горе… в І залишаться - вірші (31.08.19)
- У першому дні дощів в І залишаться - вірші (27.08.19)
- Певно, я ще лишаюсь у грі в І залишаться - вірші (27.08.19)
- Послухай, я хочу сказати тобі в Я зроду тут живу (27.08.19)