1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (273)

І. Не рятує над чаєм пар І улюблена майка з Че. Спотикаюсь, немов сліпа, Бо не бачу твоїх очей.   Навіть в тістечку смак біди, Мовби камінь в густій траві… Я шкодую, що на СіДі Не записано голос твій.   І тулюся лицем до скла. І спекотно моїй щоці, Наче тінь мою обпекла Сигарета в твоїй руці.   ІІ. Крижинки…
Не знаю, з якого світуІшов він – блаженний і тихий.Сміялися навіть діти,І натовп шалів від сміху. "Чи ти, невмирущий і вічний, Бува не з захмарного краю?"Всміхався, казав зустрічним:– Я стежку свою шукаю. І далі, в скелясті гори, Відлунням злітали кроки –А стежка вилася поруч,Натоптана і широка... Він брів, наче мав оберега, І сяяло з урвищ проміння -А вслід йому нісся…