І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (382)
27.12.16
Остання, найрозмінніша з монет...
Остання, найрозмінніша з монет – По мандрах згаслим сонцем на землі. Я майже полюбила Інтернет – Як люблять дощ. Бо в нім не видно сліз. А той, хто взяв і витрусив з міхів Із непотрібним мотлохом чуттів Без жодних слів, без намірів лихих Давно пішов. Мені здалося – втік. Дощить. І повертає на сумне В калюжах зорі, у…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
22.12.16
У життя - свої закони
У життя - свої закони Щодо захисту у небі… Безпомильний Оріоне, Ти стрілець? То я до тебе По підтанулому снігу До прикрас твойого персня – Паленіє шалом Рігель І сміється Бетельгейзе Неважливо – що там завжди Між зірок і мить – приємна От чому реально заздрю - Меч на поясі твоєму Тут і схочеш – сил чи…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- І Ви - десь поруч в І залишаться - вірші (25.01.21)
- А любов моя, хоч і у комі, — жива в Мелодія вічних прощань (22.01.21)
- Паперові сани в Сонцетяжіння (20.01.21)
- Не треба слiв, пророщених в теплi в Хортицькі дзвони (18.01.21)
- Доню моя, доню. пісня в Пісні (14.01.21)
- Я знаю все, що буде і було в Я зроду тут живу (13.01.21)
- Зачекай, дитино. Не спіши з коханням в Ключі від ранку (12.01.21)