І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (381)
07.11.18
Не можеш забути літер
Не можеш забути літер, тож ставиш – кому З усіх уцілілих таїнств – стара стежина. Ця осінь, що пахне літом на зубах лишає оскому. А ти пам’ятаєш – оскома зветься ожина Так входить в твої легені травневий вітер Всіма отими вітрами, що звуться – осінь Тобі говорили про ґени. Поставивши літр Згадавши чиєїсь мами – чи пакмо – коси Ти…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
06.11.18
Мовчальний тиждень усе триває
Мовчальний тиждень усе триває. Кавалки тиші, мов лід, поколото. Багатих купа на німування. Мені не треба такого золота. От тільки скарги ніхто не прийме. Усі у змові. Тож гра – триває. Я забуваю твої обійми. І пальців пахощі – забуваю. Така сторінка – не перегорнеш. Почни спочатку. Сумнівна втіха… І лиш пульсує в моєму горлі Затерплий дзвоник твойого…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- А любов моя, хоч і у комі, — жива в Мелодія вічних прощань (22.01.21)
- Паперові сани в Сонцетяжіння (20.01.21)
- Не треба слiв, пророщених в теплi в Хортицькі дзвони (18.01.21)
- Доню моя, доню. пісня в Пісні (14.01.21)
- Я знаю все, що буде і було в Я зроду тут живу (13.01.21)
- Зачекай, дитино. Не спіши з коханням в Ключі від ранку (12.01.21)
- Ти мимоволі вбив в І залишаться - вірші (11.01.21)