Не йди в пітьму!

Хай попіл стука в серце,

Нехай вирує шквал тривожних терцій,

Та поки що не висунуто версій —

Безглуздих версій з приводу “чому”.

Не йди в пітьму! —

Там поруч прірви й гори,

А всі іще зациклені на “вчора”.

І віриться іще: “Якщо я поруч —

Нещастя не загрожують йому”.

Не йди в пітьму!

Бо заходу комета,

Лишивши нерозкритими секрети,

Осяє очі, потім — силуети,

А потім — наступає каламуть.

Не йди в пітьму!

В цій затишній кімнаті

Ти маєш право дечого не знати.

Останнім часом щось… щастить занадто.

І жодних версій з приводу “Чому?”.