Білий сніг у рожевій долоні —
Мов кохання в твоєму серці:
Спершу — чисте, холодне і сонне,
Потім — тепле і вбите у герці.
Біла цнота — його минуле —
В каламуть, обертаючись, тане.
Поміж пальців судинами вулиць
Витікає твоє кохання —
Результат фатального збігу
Дивовижних обставин згубних.
Я подібна до цього снігу —
Не торкайся долонями, любий!
Хай між нами лишається відстань.
Невеличка: бодай півтону.
Білий сніг нерозшуканим свідком
Помирає в твоїй долоні.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)