Ти не зумієш відшукати
Цієї стрічки рваний край.
Яка тривожна і дзвінка ти!
Яка страшна у тебе гра!
Ось — темний берег материзни.
Він меншає. Тобі болить?
Ах, пізно, Аріадно, пізно!
Ламання рук. Солоний схлип…
Егеї — вмруть. Тезеї — зрадять,
Діоніс викраде цноту —
І струять вина Аріадну,
І хмелем коси заплетуть.
І буде в погляді горіти
Вже не жертовна зла любов,
А нитка — та зрадлива нитка —
І тричі проклятий клубок.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)