1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
17 грудня 2020

Так непевно і нетривало все

Оцінити
(3 голоси)

Так непевно і нетривало все.

Сміх – пташиною на плече…

Ще від погляду – заховаєшся.

А від голосу ж не втечеш.

 

Ні від голосу, ні від подиху,

Ні від зустрічі серед снів.

І лічу я від тебе сходинки.

А до тебе – не треба, ні.

 

Ані зречення, ні приреченість.

Сонце падає, мов горіх.

Наші зустрічі пахнуть вечором

Тобто – кроками за поріг.

 

Серце стислося. Гілка хруснула.

Впав до ніг золотий листок.

Безтурботним хлоп’ячим усміхом

Трута – солодко – в кровоток.

 

Так, коханий мій, і запишемо:

Димний присмерк. Коротші дні…

Можеш вішати серце втішено

Між трофеями на стіні.

15.10.08