Пісню сонця медову
розлито по банках і бутлях
Дві краплини далекого моря
cховалися в очі
Нас простромлюють стрілами
струни південних маршрутів,
Але південь холоне,
і ти мене більше не хочеш.
Перестояний сік
ледь шумує і піниться сидром
Пахнуть ґрона і лози
майбутнім червоним дурманом
А мені все одно,
що мандрують араби й хасиди,
А також кришнаїти,
зневірені і християни.
Остогидли і сукні легкі,
і прикраси масивні
Шепотіння без пристрасті…
Хай би запалася тиша…
Ти пробач моє, сонце,
що лишила сонце на півдні.
Є підозра, що там йому буде
хоч трохи тепліше.
6.09.06