В місті гамірно. Натовп строкатий.
Несуттєво – з коханням чи без –Я не хочу до тебе звикати,
Я не хочу чекати тебе
Я не хочу боятися зради
І чекати фінальної гри
Є у мене прихована радість:
Спів болючих від щирості рим
Я не хочу фатально любити,
Я боюся своєї жаги…
Бродить містом замріяний вітер,
Розмиває вода береги
Станеш судженим – станеш і катом
Не залишишся. Не вбережеш.
Я не хочу до тебе звикати.
Я не хочу. Не хочу… Уже!
1998