Я хочу на пасіку, в літо щедре,
В калачики, в спориші,—
Туди, де мій час витікатиме медом —
Світлим медом з вощин.
Туди, де вирує бджолиний оркестр,
Де всі мої лиха — ніщо,
Де біга й понині чорненький песик,
Що звався, здається, Жучок.
Мені не потрібні цілющі джерела,
Достатньо вернути лишень
Туди, де росли велетенські дерева
На місці низеньких вишень,
Де ще непоправним здавалася горем
На ніч перервана гра…
Туди, де лишилася думка, що в сорок
Я буду, напевно, стара.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)