1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
13 липня 2011

Раптом пригадуєш, як же це боляче

Оцінити
(1 голос)

Раптом пригадуєш,

як же це боляче – бути.

Знаєш водночас,

який це солодкий біль –

Так, ніби в грудні

зливаєш вина із бутлів,

Ніби свідомості

знов програєш двобій.

 

Ніби укотре себе

не чекаєш довше,

Аніж належних

15 чемних хвилин,

Ніби з долонь

для води

підставляєш ковшик

(Ну не вписати “горня” в цей заплав ковили!)

 

Потім спиняєшся. Тихо

стаєш навшпиньки,

Щоб, зазирнувши ув очі,

подякувать, бо

Хтось нагадав про пісні

і печаль у зажинки,

Ніжність і біль

за лаштунками

слова “любов”.

15.05.05

Детальніше в цій категорії: « За чим шукать Це було так реально »

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...