1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
04 березня 2020

Певно, і в смерті я їх пам’ятатиму

Оцінити
(3 голоси)

Певно, і в смерті

я їх пам’ятатиму –

очі.

Певно, довічне

оце добровільне

ув’язнення

Я помираю без тебе –

щодня і щоночі

Я не сприймаю

без тебе

Сумнівні веселощі

Разові.

 

Втім, що робити –

не я відкривала

ці файли.

Так, я у грі.

Та не я встановила

ці правила

Так, я малюю.

А ти мені

змішуєш фарби.

Ось вона, правда,

що сохне отам,

на підрамнику.

 

Це – наче сутінки:

Сонця все менше

і менше.

Я мов жебрачка –

голодна і майже

незряча.

Меганаївність

в дитячій

підставленій жменці

Щира надія

отримати бажаний

смачик.

 

Звісно, не світить

померти

голодною смертю.

Туга звиває

холодні обійми нечасто

Так все і є

А шкода, що любов –

не цукерка,

Я – не маленька.

А ти –

мій полин,

а не щастя.

1.12.12